Чому ми не в НАТО?

На це питання під час брифінгу в агенції Укрінформ відповіли експерти, залучені Радою громадського нагляду за виконанням Річної національної програми під егідою комісії «Україна-НАТО» (РГН).

За словами Остапа Кривдика, керівника апарату РГН, першими на це питання відповіли самі представники НАТО:
«В червні 2021-го року на Брюссельському саміті НАТО було чітко визначено формулу: спочатку виконання річних національних програм, тоді можливість отримати план дій щодо членства».

При цьому, головною перешкодою України до членства в НАТО є повільний прогрес в проведенні необхідних реформ для отримання ПДЧ. На думку Остапа Кривдика забезпечення євроатлантичного майбутнього України це не внутрішньополітичне питання. Це питання виживання країни:
«Задля того, щоб Україна змогла успішно пройти виклик визвольної війни і успішно розвиватись, громадськість і провідні експерти через публічні консультації та обговорення в рамках РГН визначили ряд пріоритетних кроків, необхідних для рішучого просування по євроатлантичному шляху. Це:

• Судова реформа
• Розблокування антикорупційних органів;
• Реформа Служби безпеки України;
• Реформа оборонних закупівель, припинення розкрадання армії;
• Досягнення енергетичної незалежності;
• Реформа антимонопольного законодавства.

На це очікують наші союзники по НАТО».

Три роки тому в Конституцію були внесені положення про курс України на інтеграцію з Європою і НАТО. Але, на думку Ігоря Коліушка, голови Правління Центру політико-правових реформ, темпи просування залишаються дуже повільними:
«На відміну від багатьох політичних процесів в Україні, де є визначеність і конкретика, чіткіше планування і звітування, в процесі інтеграції в НАТО ми спостерігаємо розмиту ситуацію. Річна національна програма це, як в приказці: за все хороше, проти всього поганого. Там є багато хороших цілей. Одні розраховані на рік, інші на два чи на десять років. Але з такими менеджерськими підходами ми ще десяток років будемо ставити питання – чому ми не в НАТО. Наша ініціатива була спрямована на те, щоб спробувати запропонувати нашій державі, Президенту, уряду конкретизувати положення РНП. Потім ми плануємо розпочати діалог з іншою стороною – офісом представництва НАТО в Україні для того, щоб зрозуміти, що треба зробити, в які строки. І ми, як громадськість, готові допомогти чи примусити уряд та Президента виконувати положення Конституції».

29 листопада була озвучена перша спроба оцінки виконання РНП і представлений індекс виконання Плану заходів. І він склав 57,5%.

Як пояснив Дмитро Бібік, шеф-аналітик РГН, цей показник не дуже влаштовує суспільство: «Наступне експертне обговорення відбулось 15 грудня 2021 року. Воно було присвячено питанню, чи ефективно Україна використовує РНП на шляху до НАТО. Проблеми полягають в наступному: принцип формування цих програм через міжвідомче погодження самими відповідальними органами, як підлягають реформуванню, є хибними й неефективними. Принцип залучення громадськості є декларативним. Також немає чітких часових рамок для Президента, коли він має підписати цю програму».

Віталій Шабунін, Голова правління Центру протидії корупції звернув увагу на фактичний саботаж реформ СБУ та судової системи:
«Кляту реформу СБУ обіцяли і Порошенко, і Зеленський. Ця реформа стоїть там само, де була п’ять років тому. В парламенті готовий законопроєкт на друге читання. Якимось чином Президент знайде на це голоси. Але той закон не є реформою. Він не розв’язує ключову проблему сьогоднішньої постсовкової Служби безпеки. Орган виконує дві функції, які несумісні в рамках однієї інституції: роботу спецслужби та органу досудового розслідування. Як ви думаєте, у скільки разів більше в Київському управлінні офіцерів займається боротьбою з корупцією у порівнянні з боротьбою з терористами? В сім разів! Це пріоритет сьогоднішньої СБУ. Тому, кожен раз, коли наш Президент, наші політики виставляють легітимні претензії до наших партнерів щодо НАТО, треба зробити все, щоб цим партнерам не було що сказати у відповідь. А зараз є».

«Важливо, щоб перша особа держави, з якою ведуться переговори, банально дотримувалась власного слова. Особливо слова публічно даного. Особливо зафіксованого підписом на документі, де інший підпис – Президента головного безпекового союзника і ключової країни НАТО. Краще не давати слова на такому рівні, ніж дати та порушити. Якщо слово на такому рівні не дотримується, то будь-яка інша обіцянка та слово Президента не сприймається серйозно. А за такої умови вести серйозні переговори неможливо», переконаний Віталій Шабунін.

На думку Михайла Жернакова, співзасновника фундації DeJuRe, головна проблема РНП в тому, що вона формується самими органами влади, які треба реформувати:
«Про те, як реформувати СБУ, запитують СБУ. Так само судова влада, якій давали можливість саму себе реформувати. І даремно. В судовій реформі в РНП такі формулювання, що не дай Боже нам їх виконати! Тоді ми НАТО не потрапимо ще років 30. Тому треба докорінно змінити пріоритети».

Михайло Жернаков визначив пріоритети, яких має дотримуватися реформа судової системи: «Реформа Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Моніторинг способу життя суддів який передбачений замінами в Конституцію 2016 року, але не впроваджується, тому що в законі його немає. Відновлення відповідальності за свідомо неправосудне рішення. Впровадження судів присяжних та реформа юридичної освіти».

Але, пояснює Михайло Жернаков, на двох позиціях треба зупинитися окремо: «Це Конституційний суд і Київський окружний суд. Це надважливі інституції не тільки для судової влади, але й загалом для виживання держави. Тому що й одна, і інша мають прямий стосунок до національної безпеки».

РНП на минулий рік не робила жодних кроків в напрямку посилення антимонопольної політики країни, на це звернула увагу співзасновниця Ліги Антитрасту, Агія Загребельська:
«Ми пропонуємо побудувати базис, з яким ми далі зможемо ефективно працювати. Він має стояти на трьох китах:

1. Незалежність конкурентного відомства
2. Спроможність антимонопольної інфраструктури
3. Залученість суспільства до антимонопольної політики

По кожному з цих напрямків ми пропонуємо прості кроки. Це зміна процедури призначення і звільнення керівництва Антимонопольного комітету. На сьогодні ми маємо дати Антимонопольному комітету аналогічні повноваження, як у конкурентних відомств інших країн світу. І запустити інститут відшкодування збитків, спричинених антимонопольними порушеннями. У нас вже є готові напрацювання, які треба тільки прийняти. Ці пропозиції не наші фантазії, вони слово в слово списані з нашої угоди з Європейським союзом, з меморандумів з МВФ. Україна на себе ці зобов’язання вже взяла і нам потрібно їх виконати. І тоді ми зможемо відповідати на питання, чому ми не в НАТО, тому що в цій частині ми будемо повністю відповідати тим вимогам, які НАТО ставить до своїх членів».

Остап Кривдик, керівник апарату РГН пояснив:
«Ми подали пропозиції змін, щоб їх можна було виконати у 2022 році. Проте, ми вже найближчим часом починаємо займатися РНП на 2023 рік. В березні ми плануємо велику конференцію з обговорення як Україна реалізовує РНП. І того, як ми можемо вже цього року змінити Річну національну програму на 2023 рік, щоб вона стала успішним і ефективним інструментом інтеграції України в НАТО, І зміни України за правильними зразками».

Довідково. Рада громадського нагляду (РГН) за виконанням Річної національної програми під егідою Комісії Україна-НАТО є широкою громадською ініціативою, створеною суспільством для сприяння більш ефективному та прозорому виконанню Річних національних програм. До Ради увійшли експерти, науковці та лідери суспільної думки. Рада залучила провідних експертів для оцінки ефективності виконання РНП і прийшла до висновків, які були покладені в основу звернення громадянського суспільства та експертного середовища до Президента.

З повним текстом звернення РГН до Президента України Володимира Зеленського можна ознайомитись за посиланням:

Повне відео з брифінгу: