Результати оцінювання виконання Річної національної програми під егідою Комісії «Україна-НАТО» за 2021 рік

29 листопада 2021 року було створено Раду громадського нагляду (РГН) за виконанням Річної національної програми під егідою Комісії Україна-НАТО (РНП). Це широка громадська ініціатива, яка утворена відомими, фаховими та патріотичними представниками суспільства для сприяння більш ефективному та прозорому виконанню Річних національних програм. До Ради увійшли експерти, науковці та лідери суспільної думки, її установче засідання відбулось 29 листопада 2021 року.

Річні національні програми є визнаним НАТО механізмом, за допомогою якого Україна просуває реформи, пов’язані з її прагненнями до членства в Північно-Атлантичному Альянсу.

Під час установчого засідання РГН було презентовано Проміжне оцінювання виконання Плану заходів Річної національної програми 2021 року, яке мало продемонструвати поточний стан справ у державі щодо євроатлантичної інтеграції.

Згідно Положення про Річні національні програми, до 31 січня звітного року Кабінет Міністрів України має надати Президентові України на підпис проекти РНП та відповідного Указу. Після затвердження Програми Уряд має затвердити заходи з виконання Річної національної програми, та показники ефективності її виконання. Фактично Річну національну програму 2021 року було затверджено Указом Президента України від 11 травня 2021 року № 189/2021. За місяць, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 690-р.,було затверджено відповідний План заходів з виконання Програми, який містить детальні заходи, обов’язкові для виконання всіма задіяними органами влади.

Також згідно Положення, відповідальні виконавці надають до Міністерства закордонних справ щоквартальні звіти про виконання. В свою чергу, двічі на рік спеціальним органом – Комісією з питань координації євроатлантичної інтеграції України,– затверджуються зведені звіти виконання.

Для проведення оцінювання експертами РГН була розроблена спеціальна методика обчислення «Індексу виконання…», який є синтетичним критерієм, і відображає прогрес у дотриманні вимог документу «План заходів з виконання Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2021 рік», затвердженого розпорядженням КМУ від 16 червня 2021 р. № 690-р.

До виконання дослідження долучилвся ряд українських експертних організацій, зокрема: Комунікаційна платформа «Ліга антитрасту», Просвітницька ініціатива «Останній капіталіст», Проєкт реформи оборонних закупівель за підтримки Міністерства оборони Великої Британії, Центр протидії корупції, Інтернет Асоціація України, Рада зовнішньої політики «Українська призма», Інститут актуальних досліджень, Експертна група «Бюро аналізу політики», Центр зовнішньополітичних досліджень ОПАД, Центр національного відродження.

Окремо були запрошені експерти із наукового середовища:

– Ігор Корж, д-р. юрид. наук, ст. наук.співробітник, Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України;

– Геннадій Рябцев, д-р. держ. упр., професор, Києво-Могилянська школа врядування імені Андрія Мелешевича

– Леонтій Шипілов, канд. юрид. наук, доцент, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

«План заходів» є великим документом, структурно складається із 5 розділів, налічує 26 стратегічні мети, 84 цілі, 452 завдання і 903 заході. «Індекс виконання…» обчислювався для всіх заходів, викладених у Плані. Весь масив цілей / завдань / заходів був поділений за галузевим принципом на 12 розділів, кожний із яких надсилався на аналіз відповідному експертові.

Оцінювання відбувалось у наступний спосіб: виконання кожного заходу оцінювалось експертом за трьохступеневою шкалою одним із можливих варіантів: «1» – захід виконано; «0,5» – захід виконано частково, або в процесі виконання; «0» – захід не виконано/не виконувався/немає даних, які б підтверджували виконання. Додатково експерти оцінювали вагу заходу (від 3 до 0,7) щоб коректно порівняти заходи різного рівня тривалості, трудомісткості та ресурсоємності(наприклад: розробка проєкту Закону з одного боку, та однократна участь у круглому столі, слуханнях тощо, з іншого). Також для кожного заходу додатково визначалась актуальність, в разі, якщо необхідність заходу додатково артикулюється системоутворюючими документам та міжнародними угодам (наприклад: Угода про Асоціацію, Прикінцеві положення ЗУ «Про національну безпеку», Звернення групи послів G7 щодо продовження реформ, Меморандум з МВФ, інші принципові документи на думку експертів).

Джерелами для оцінювання слугували Звіт про виконання заходів РНП за 1 півріччя поточного року, схвалений на засіданні Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України 09.09.2021, інформація за 3 квартал 2021 р. щодо реалізації заходів з виконання РНП-2021 від МЗС, а також власні фахові інсайти експертів.

Підсумовуючі оцінку та коефіцієнти для кожного заходу по всіх галузевих напрямках, було отримано: бали фактичного виконання заходів, бали максимально можливої оцінки. Сумарно, фактичне виконання заходів склало 711,14 балів із 1237,24 можливих, і загальний індекс виконання склав 57,5% (наведено на рисунках нижче).

Серед досягнень на момент оцінювання Плану заходів експерти відзначили, зокрема:

• розробку і затвердження Стратегію комунікації з питань євроатлантичної інтеграції України на період до 2025 р.
• затвердження низки нових доктринальних документів з підготовки і застосування Збройних Сил та інших складових сил оборони;
• проведення оборонного огляду, розробку і прийняття Стратегії військової безпеки, удосконалення оборонного планування та розробку відповідних планів;
• відновлення відповідальності за неподання декларацій та недостовірне декларування;
• в Національній гвардії України – запровадження нових організаційно-штатних структур органів військового управління, проходження інструкторським складом підготовки за програмами НАТО;
• прийнято кілька законів щодо стимулювання розвитку екологічного транспорту

В той же час серед суттєвих недоліків відзначено:

• не затверджено Антикорупційну стратегію на 2021-2025 роки, що гальмує цілий ланцюг подальших заходів у антикорупційній політиці;
• не напрацьовано повною мірою нормативно-правову базу для функціонування системи оборонних закупівель, не визначено уповноважений орган із державного гарантування якості продукції оборонного призначення;
• не виконано низку заходів з упорядкування питань авіації, організації повітряного руху і використання повітряного простору;
• не виконано унормування для забезпечення розвитку інфраструктури для експорту та імпорту енергоносіїв в Україні (морським, залізничним, автомобільним та трубопровідним транспортом);
• не дотримано принципи ОЕСР для корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (учасником, засновником) яких є держава, зокрема для НАК “Нафтогаз України”.