Скорочення заради НАТО: як Києву радять реформувати Службу безпеки України

Під час візиту до України держсекретаря США Ентоні Блінкена – попри те, що Штати не приховували своє здивування тим, як уряд руйнує корпоративну реформу, – знайшлося місце і для схвальних сигналів. Їх Київ почув стосовно реформи Служби безпеки України.

Навіть публічно, на пресконференції, Блінкен наголосив саме на цій сфері, щоби підтримати слова Зеленського про те, що Україна все ж продовжує рух вперед дорогою реформ. “Ми обговорили ту роботу, яку Рада провела для реформи СБУ, ухваливши її у першому читанні. Як президент сказав, (у проведенні реформ) залишаються значні виклики, але є також значний прогрес”, – пояснив держсекретар США (дивіться відео, де це прозвучало).

І це не лише американська думка. Численні джерела ЄвроПравди у столицях інших держав-членів НАТО раніше також підкреслювали, що зараз саме ця реформа є найважливішою для наближення України до стандартів Альянсу.

Схоже, почули цей заклик і на Банковій. Звідти звучать запевнення – як публічні, так і у закритих розмовах із західними партнерами – у тому, що реформа буде схвалена. Позитивний сигнал з цього приводу пролунав і на зустрічі Зеленського та Блінкена, розповіло одне з джерел ЄП. “Я ніколи не був настільки оптимістичним, як зараз”, – поділився інший співрозмовник.

Але самого факту схвалення закону замало.

Лишається питання, чи відповідатиме його зміст очікуванням партнерів та стандартам Альянсу.

Адже до проєкту, ухваленого в першому читанні, лунало чимало зауважень (читайте статтю “Спецслужба без меж і контролю“), а необхідність його доопрацювання визнавали навіть автори з фракції “Слуга народу”.

Крім того, як розповідала “Європейська правда”, є значна опозиція ухваленню закону про СБУ у його нинішній концепції (детальніше у статті “СБУ та НАТО розійшлися у баченні реформи спецслужби“).

Наступні тижні будуть ключовими для цієї реформи, обіцяє Мар’яна Безугла, яка відповідає у СН за цю реформу. 17 травня вона обіцяє оприлюднити законопроєкт, який після фінальних коригувань піде на голосування до сесійної зали.

Між тим у розпорядженні “Європейської правди” опинився непублічний документ, автором якого є Міжнародна дорадча група (МДГ) – неформальний орган, сформований з експертів НАТО, Консультативної місії ЄС (EUAM) та США, який за запитом української влади проводить аналіз ідей та законопроєктів, що стосуються реформування СБУ.

Що підтримали партнери

Поради не є остаточними, запевнили кілька джерел ЄП, оскільки документ готували ще кілька місяців тому, коли МДГ ще не мала фінальної версії законопроєкту, допрацьованої комітетом. По суті, це – аналіз законопроєкту, ухваленого у першому читанні.

Втім, документ демонструє головні напрямки змін у проєкті реформи СБУ, на яких точно наполягатимуть НАТО та інші партнери.

Документ розбитий на два блоки. У першому міжнародники перерахували ті норми та підходи, “які варто зберегти й залишити без змін”.

Передусім представники НАТО, ЄС та США наполягають на скороченні повноважень спецслужби задля того, щоби вона з класичного правоохоронного органу, яким СБУ є зараз, перетворилася на контррозвідувальну службу. “Передбачене передання до 2024 року значної частини слідчих повноважень – це один із найважливіших елементів законопроєкту”, – каже документ. Одночасно має бути обмежене право інших правоохоронних органів (поліції, ДБР тощо) залучати оперативників/спецназ СБУ до слідчих дій за межами підслідності Служби.

Це має звести до мінімуму шанс на використання СБУ для того, щоби “кошмарити” бізнес, пояснювали ЄвроПравді раніше представники Служби, що виступають за її реформування.

Одночасно зі скороченням повноважень має відбутися скорочення штату СБУ. Західні партнери рекомендують ВР зберегти плани з поступового зменшення штатної численності з нинішньої 31 тисячі до 17 тисяч осіб, із одночасною демілітаризацією (перетворення більшості військових посад на цивільні). Останнє не має стосуватися спецпідрозділів на кшталт “Альфи” та частини військової контррозвідки.

Має бути зменшена роль СБУ у боротьбі з оргзлочинністю, ці повноваження передаються передусім Нацполіції. Проєкт пропонує, що у цій сфері роль СБУ полягатиме у “координації діяльності й обміну інформацією з іншими правоохоронними органами”.

І остання сфера, де міжнародники підкреслюють свою підтримку проєкту з першого читання – це “Прогрес у забезпеченні нагляду (за роботою СБУ) з боку ВР“. Треба зауважити, що у цій сфері схвальні відгуки у документі суперечать думці багатьох експертів, але співрозмовник ЄП у Міжнародній дорадчій групі пояснив, що вважає ефективним механізм, передбачений законом “Про розвідку”, однак залишається питання у тому, чи вчасно та чи ефективно парламент втілить передбачені в ньому механізми.

А тепер – до проблем

У спільних порадах НАТО, ЄС та США є три “позитивних” блоки і аж сім таких, що побудовані на критиці. Значна частина цих зауважень, якщо вони будуть враховані, обмежує майже безмежні повноваження СБУ у деяких сферах.

Тут Міжнародна дорадча група підтримала правозахисників, які критикували проєкт.

Ухвалений у першому читанні законопроєкт має проблеми із дотриманням основних свобод та прав людини, визнають партнери України.

“Повноваження щодо автоматичного доступу до баз даних, блокування вебсайтів, відкликання ліцензій на здійснення теле- та радіомовлення, втручання у виборчий процес перевищують повноваження, які надають більшості євроатлантичних контррозвідувальних органів, і становлять проблему з огляду на потенційне порушення основних свобод та прав людини.

Права заходити до приватних приміщень та приміщень державних органів незалежно від наявності судового рішення не відповідають ані стандартам, встановленим Європейською конвенцією з прав людини, ані провідній євроатлантичній практиці. Рішення суду є необхідною складовою, яка запобігатиме зловживанню спеціальними повноваженнями розвідувальними органами“, – йдеться, зокрема, у порадах МДГ.

Обмежити варто також надзвичайні повноваження щодо доступу до фінансових даних, до платформ онлайн-комунікацій, а також щодо збирання й зберігання інформації стосовно осіб та організацій, в тому числі без рішення суду.

До судового контролю за роботою СБУ документ повертається неодноразово, пояснюючи, що Служба безпеки просуває для себе можливість робити занадто багато без жодного контролю, а це не є прийнятним за стандартами НАТО.

Окреме зауваження стосується норми нового проєкту про “відрядження співробітників СБУ до приватних та державних установ”. Це – механізм, який створює для СБУ можливість контролювати майже будь-яку структуру, а також “використовувати Службу як інструмент політичного впливу”, вважають міжнародники. Треба зауважити: у законі даний механізм прописаний у дуже загальних рисах. І хоча він містить норму про те, що “інфільтрація” відряджених СБУшників має відбуватися за погодженням з керівництвом установи, МДГ вважає, що гарантій тут бракує.

У двох блоках рекомендацій МДГ радить уточнити термінологію, а також перелік функцій нової СБУ. І це не лінгвістичне питання – експерти підозрюють, що розмита та неконкретна термінологія дозволить співробітникам Служби за бажання виходити за межі повноважень.

І, нарешті, є зауваження до силових функцій Служби безпеки України.

“Статті, що стосуються застосування заходів примусу (фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї), очевидно, надають СБУ більше можливостей, аніж будь-якому іншому правоохоронному органу України, та збільшують можливість порушення принципу пропорційності. Міжнародна дорадча група очікує, що право застосовувати фізичний вплив, спеціальні засоби й вогнепальну зброю обмежать та будуть надавати лише певним категоріям співробітників СБУ“, – йдеться у спільних критичних зауваженнях експертів НАТО, ЄС та США.

* * * * *

Навіть з цього опису очевидно, що йдеться про реформу з дуже серйозними наслідками.

Причому наслідки можуть бути як для відносин України із західними партнерами, так і для балансу сил всередині нашої держави. І тому за цією реформою треба дуже уважно стежити – і “Європейська правда” продовжуватиме це робити.

Ми також запрошуємо експертів у цій царині до публікації їхньої оцінки після того, як Рада оприлюднить фінальний варіант реформи Служби безпеки України.

Автор Сергій Сидоренко, редактор “Європейської правди”